Валерій Скворчев втратив зір через глаукому. Чоловік каже, що повністю осліп на одне око, а іншим може бачити лише плями світла. Протягом двох років він пересувається, готує їжу та ходить до магазину навпомацки, - розповідає suspilne.media.

  "Ось так от і ходжу (до магазину – ред.) – однією ногою йду по землі, по обочині, другою – по асфальту. Я так відчуваю, де закінчується узбіччя. Ось так скрізь і ходжу, в магазин, з магазину – додому. Коли їде машина – я відходжу в сторону, машина проїжджає, потім йду", – розповів Валерій Скворчев.

  Після втрати зору чоловік звернувся до соціальних органів, щоб йому надали допомогу соцпрацівника, бо самостійно йому складно прийти на базар або в магазин. Крім того, Валерій Скворчев каже, що йому потрібна допомога, щоб заплатити за комунальні послуги:

  "Коли підпалюю сірник, щоб запалити плиту, виникає проблема. Руки трясуться, сірника я не бачу, тому постійно обпікаю пальці. Навпомацки налапую чайник, і так само ставлю на плиту".

  За словами Валерій Скворчева, за два роки він навчився майже повністю себе обслуговувати, в тому числі готувати їсти на старенькій плиті. Чоловік не просить цілодобового догляду, лише кілька разів на тиждень потрібна допомога, щоб сходити в магазин або за ліками та платити за комунальні послуги:

  "Я сам, в мене немає ні дітей, ні онуків. Я взагалі чужий у цьому краю. Я ж багато не прошу – мені не треба готувати їсти, нічого такого не треба. Мені треба, щоб мені заплатили за комунальні послуги – за електрику та газ і, щоб купили ліки. Я дам гроші, просто нехай куплять. Хай куплять якісь продукти і все, мені не потрібно готувати – я помаленьку сам собі приготую".

  Фахівець центру соціального обслуговування громадян Катерина Шушпан каже, що Валерій Скворчев потребує цілодобового догляду, а вони не можуть надати йому такі послуги. Через це не можуть надати й працівника, який ходив би декілька разів на тиждень, бо це буде порушенням закону.

  "У нас є його медичний висновок, де вказано, що він потребує постійного, стороннього, цілодобового догляду. Ми таких людей не обслуговуємо. Йому потрібно наймати або сиділку, щоб біля нього була, або няню якусь, або вирішувати питання з будинком-інтернатом. Ми ходимо лише два рази на тиждень, але тут потрібен постійний догляд. Ми не маємо на це права", – каже Катерина Шушпан.

  Староста села Піски Алла Костенко у коментарі Суспільному розповіла, що 1 жовтня планує відвідати Валерія Скворчева, щоб вирішити, яким чином йому допомогти.

Автор: Дмитро Поліщук

Камера: Олександр Данилюк

 Новини Житомира